Порядок створення та реєстрації комерційних банків різних форм власності в Україні. Документи необхідні для реєстрації банку.

Тема 11. Комерційні банки

Лекція 33 (2 год.)

Мета заняття:формування у студентів сучасного мислення щодо призначення та класифікації комерційних банків, специфіки діяльності, Правові основи створення та реєстрації комерційних банків та відокремлених підрозділів.

План

1. Порядок створення та реєстрації комерційних банків різних форм власності в Україні. Документи необхідні для реєстрації банку.

2. Філії та представництва банку. Відкриття і функціонування власних обмінних пунктів.

3. Особливості реєстрації банку з іноземним капіталом в Україні. Реєстрація банківських корпорацій та банківських холдингових груп. Відкриття представництв банків-нерезидентів.

Рекомендована література: 4, 5, 17, 22, 36.

Державна реєстрація банку — це надання банку статусу юридичної особи. Банки в Україні створюються з дозволу Націо­нального банку України внесенням відповідного запису до Державного реєстру банків. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про ба­нки і банківську діяльність» юридичні особи без їх реєстрації в НБУ та отримання банківської ліцензії не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін «банк» та похідні від нього словосполучення.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

Учасники можуть набувати істотної участі у банку за умови отримання письмового дозволу НБУ. Письмовий дозвіл надаєть­ся за рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльно­сті банків на підставі пакета документів.

Розмір статутного капіталу майбутнього банку визначається його засновниками і фіксується в установчих документах май­бутнього банку (статут, протокол установчих зборів, установ­чий договір). Капітал, на який отримано письмові зобов'язання учасників банку щодо його сплати, називають підписним капіталом. На момент реєстрації засновники можуть сплачувати повністю заявлений підписний капітал або частково (для акціо­нерних товариств відкритого типу — не менше 50 %). Фактич­но сплачений і зареєстрований підписний капітал є статутним капіталом банку. Статутний капітал на момент реєстрації банку не може бути меншим за законодавчо встановлені вимоги та вимоги НБУ. Національний банк України має право встановлювати для окремих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал, але не нижче розмірів, передбачених цим законом.



Статутний капітал банку незалежно від організаційно-правової форми зг. зі ст. 32 Закону України «Про банки і банківську діяльність» формується за рахунок власних коштів засновників, акціонерів, учасників із підтверджених дже­рел і тільки у грошовій формі. Забороняється використання для формування статутного капіталу бюджетних коштів (за винятком державних банків, статутний капітал яких формується за рахунок витрат бюджету), а також банківських металів і коштів, одержа­них у кредит і під заставу.

Внески для формування статутного капіталу резиденти здійс­нюють виключно у гривнях, а нерезиденти — у гривнях або у ві­льно конвертованій валюті. Перерахування статутного капіталу в національну валюту здійснюється за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти на день укладення установчого договору.

Процедура реєстрації банку регламентуєтьсяположенням НБУ «Про порядок створення і державної реєстрації банків, від­криття їх філій, представництв, відділень», затвердженим постановою Правління НБУ від 31 серпня 2001 р. № 375. За цим поло­женням для формування статутного капіталу майбутнього банку в територіальному управлінні НБУ (ТУ НБУ) за місцем його створення у тижневий термін з моменту подання необхідного для реєстрації пакета документів відкривається накопичувальний ра­хунок для формування статутного капіталу.

Підставою для відкриття такого рахунку є:

1) заява на відкриття рахунку за підписом одного із засновни­ків, якому загальними зборами доручено оформлення документів з організації товариства (крім державних банків);

2) документи для державної реєстрації банку.

Кожен засновник вносить визначену установчими документа­ми частку статутного капіталу або безпосередньо на накопичува­льний рахунок, або на поточний рахунок у будь-якому банку-резиденті. Засновники банку з іноземним капіталом можуть вно­сити свою частку статутного капіталу лише безпосередньо на на­копичувальний рахунок.

Кошти на рахунок, відкритий для формування статутного ка­піталу, юридичні особи можуть вкладати тільки через переказу­вання з власних поточних рахунків. Фізичні особи можуть формувати власну частку в статутному капіталі як за допомогою безготівкового переказування із власних поточних рахунків, так і безпосередньо готівкою.

Кошти статутного капіталу майбутнього банку мають бути акумульовані на накопичувальному рахунку не пізніше ніж за 15 робочих днів до встановленого строку розгляду документів на реєстрацію. Якщо вони акумулювались на відкритому з цією ме­тою в будь-якому вітчизняному банку поточному рахунку, то до зазначеного строку мають бути переказані на накопичувальний рахунок.

Для реєстрації уповноважена на здійснення цієї процедури особа подає до ТУ НБУ за місцем створення банку такі доку­менти:

Уповноважена засновником особа подає документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, після погодження НБУ статуту цієї особи.

Особа, уповноважена засновником юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї особи подає Національному банку України разом із заявою про погодження статуту такі документи (Закон України «Про банки і банківську діяльність»):

1) протоколи зборів засновників та установчих зборів, договір про створення банку або рішення про створення державного банку;

2) статут банку;

3) копії документів, визначених Національним банком України, необхідних для ідентифікації самого засновника та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю у банку;

4) документи, визначені Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про:

- ділову репутацію самого засновника, а для засновника - юридичної особи також і членів виконавчого органу та/або наглядової ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність;

- фінансовий стан засновника - юридичної особи, а також про майновий стан засновника - фізичної особи;

- наявність у засновника достатньої кількості власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу;

5) документи, що засвідчують повну сплату засновниками внесків до статутного капіталу;

6) відомості про структуру власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та засновника, що набуває істотної участі в ній, відповідно до вимог Національного банку України;

7) відомості за формою, встановленою Національним банком України, про асоційованих осіб засновника - фізичної особи;

8) відомості за формою, встановленою Національним банком України, про юридичних осіб, у яких засновник - фізична особа є керівником та/або контролером;

9) копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

10) висновок Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством України;

11) копію платіжного документа про внесення плати за погодження статуту банку, розмір якої встановлюється Національним банком України.

Національний банк України має право вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах.

Засновнику юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, забороняється відчужувати та обтяжувати зобов'язаннями належні йому акції до отримання цією юридичною особою банківської ліцензії.

Юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків.

Забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без отримання банківської ліцензії, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Існує ряд інших документів, яких вимагає НБУ для реєстрації банку. Якщо учасник банку є зберігачем чи торговцем цінними паперами, то він обов'язково надає копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення цієї дія­льності. Для перевірки фінансового стану власники істотної участі тієї юридичної особи, яка, у свою чергу, стає власником істо­тної участі у банку, надають копії установчих документів, фінансову звітність за останні чотири звітні періоди та висновки аудиторських фірм.

Пакет документів передається на розгляд у ТУ НБУ за місцем створення банку, де у місячний термін мають бути підготовлені висновки щодо фінансового стану, платоспроможності, репутації учасників; ділової репутації учасників, які матимуть істотну участь; наявності приміщення, придатного для розміщення бан­ку; професійної придатності і ділової репутації керівних осіб майбутнього банку та відповідності установчих документів чин­ному законодавству.

Висновки ТУ НБУ разом із пакетом документів передаються до Національного банку України, де розглядаються департамен­том реєстрації та ліцензування, а в разі необхідності — й іншими департаментами, і передаються Комісії з питань нагляду і регу­лювання діяльності банків.

Комісія проводить співбесіду з кандидатами на посади пер­ших осіб банку (голови та головного бухгалтера), їхніх заступни­ків, членів правління (ради директорів) і приймає рішення про їх професійну придатність і ділову репутацію. Керівниками банку згідно зі ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, депутати місцевих рад, посадові осо­би органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, а також особи, які мають судимість.

Результати співбесіди у вигляді Висновку додаються до паке­та документів і враховуються під час розгляду питання щодо ре­єстрації банку.

Остаточне рішення про можливість створення банку приймає Правління НБУ. Причому з моменту отримання Національним банком України повного пакета документів до моменту прийнят­тя такого рішення має пройти не більше трьох місяців. Реєстрація банку здійснюється внесенням відповідного запису до Державно­го реєстру банків. Протягом трьох робочих днів після прийняття Правлінням НБУ рішення про реєстрацію уповноважена особа отримує свідоцтво про державну реєстрацію. Після цього зареєстрованому банку не пізніше наступного робочого дня відкрива­ється кореспондентський рахунок, на який перераховуються ко­шти з накопичувального рахунку.

Національний банк України має право відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту, у разі якщо:

1) подано неповний пакет документів, необхідних для погодження статуту;

2) документи містять недостовірну інформацію;

3) документи не відповідають вимогам законів України чи нормативно-правових актів Національного банку України;

4) ділова репутація засновника, а для засновника - юридичної особи і членів її виконавчого органу та/або наглядової ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в банку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;

5) фінансовий стан засновника - юридичної особи та/або майновий стан засновника - фізичної особи не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;

6) засновник не має власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу;

7) структура власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або засновника, що набуває істотної участі, не відповідає вимогам щодо її прозорості, встановленим Національним банком України;

8) не надано документи, що підтверджують наявність сплаченого статутного капіталу юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність.

Національний банк України не має права відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту з інших підстав, крім зазначених у цій статті.

У разі відмови в реєстрації банку кошти з накопичувального рахунку, відкритого для формування статутного капіталу, повер­таються учасникам банку протягом трьох робочих днів.


4952092972474830.html
4952171033343183.html
    PR.RU™