К .ф. н., доцент Харченко Ю.В

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ

«ФІЛОСОФІЯ»

за вимогами кредитно-модульної системи

для студентів усіх факультетів усіх спеціальностей

Навчально-методичний комплекс розробила:

к .ф. н., доцент Харченко Ю.В.

Кіровоград - 2012

УДК
ББК

Навчально-методичний комплекс курсу. –Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. – 2012 р. - с. 50

Розробники: к .ф. н., доцент Харченко Ю. В.

Рецензенти:

Затверджено методичною радою КДПУ, факультету історії та права

Протокол № ___від _______________________200__ р.

ББК
© Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, 2012.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФІЯ»

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: (підготовка бакалаврів, магістрів, спеціалістів) Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: (нац. кредитів: 2 ) Модулів за видами роботи: 3 Змістовних модулів: 5 Загальна кількість годин: 108 Шифр та назва напряму: для студентів усіх спеціальностей Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр Обов'язковий Рік підготовки: 2 Семестр: 3 Лекції 18 годин Семінарські заняття: 32 години Самостійна робота: 58 годин Вид контролю: екзамен

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ.

Зміст програми спрямований на вивчення історії філософських пошуків та винайдення граничних орієнтирів людського буття, поетапного становлення світоглядних уявлень та культури людського мислення, форм та рівнів пізнання, осмислення буття, сутності історії та культури, фундаментальних вимірів та цінностей людського буття.

Мета курсу – вивчення філософії за даною програмою передбачає не лише формування певного об’єму знань, а й головним чином - формування конструктивного мислення.

Мислення, що спирається на виробленні в європейській філософській традиції принципи, умовно може бути представлене як «філософське», однак по своїй суті воно є конструктивно-логічним. Отже, необхідно прищепити студентам навички самостійного розгляду світоглядних проблем життя, методологічних проблем пізнання та діяльності із залученням понятійного апарату філософії; пробудити в студентів інтерес до духовних пошуків та розширення горизонту особистісного світобачення; роз’яснювати причини підвищення значущості гуманітарного знання за умов ускладнення між індивідуальних стосунків в сучасному суспільстві.

Завдання курсу – очевидно, що формування мислення є неможливим на «порожньому ґрунті», тобто без змістовного засвоєння певних філософських уявлень. Сформульована вище мета, визначає задачі курсу:

· розуміння предмета філософії й специфіки філософського знання;

· усвідомлення ролі філософії в формуванні конструктивного типу мислення;

· створення спільного уявлення про сфери філософського знання (онтологію, гносеологію, аксіологію; натурфілософію, соціальну філософію, філософську антропологію, логіку);

· знайомство з основними філософськими традиціями (індійською, китайською та середземноморською) та важливішими етапами розвитку європейської філософії (основними філософськими концепціями):

· вивчення фрагментів класичних філософських текстів.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати – основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, провідну проблематику цих етапів та особливості побудови світоглядних знань; видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї; провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватися в їх змісті; значення основних філософських термінів; особливості релігійного світосприйняття; суттєві особливості та функції етичних цінностей; предмет філософії та її проблематику;

уміти – співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних філософських позицій; порівнювати частково – наукові та філософські знання певних проблем; опрацьовувати філософські тексти; аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять, категорій і термінів; пояснювати особливості різних форм і типів світогляду; виявляти та аналізувати основні форми мислення, застосовувати закони логіки й діалектики для аналізу певних інтелектуальних утворень.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ.

Вступ. Програма з курсу «Філософія» розроблена у відповідності з сучасною концепцією освіти студентів вищих навчальних закладів України, яка враховує стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в європейському просторі вищої освіти. Світоглядно-методологічна підготовка студентської молоді сьогодні неможлива без філософії як теоретичної основи духовної культури, без освоєння історико-філософських знань та сучасних глобальних проблем людства, без формування та розвитку високоморальних ціннісних орієнтирів людини в сучасному життєвому просторі.

Викладення історії світової філософської думки спрямоване на: розуміння логіки виникнення найбільш відомих філософських вчень, їх функціонування в суспільній свідомості, осмислення характеру та етапів становлення сучасних некласичних філософських систем та ідей, їх ґрунтування на досягненнях природничих та гуманітарних наук, інших форм людської духовності.

Ключовим моментом курсу є насамперед розгляд таких проблем, як філософське розуміння світу, суспільства й людини, що становлять основу теоретичної підготовки майбутніх фахівців. Програма включає і важливі питання з етики, релігієзнавства, логіки, філософії науки, спрямовує студентів на вивчення як сучасної духовної культури людства, так і її специфічних проявів в контексті розвитку України.

Програма підготовлена згідно з вимогами до навчання бакалаврів, спеціалістів та магістрів і розрахована на студентів педагогічних і непедагогічних спеціальностей університету.

Відповідно до програми оволодіння курсом «Філософії» пов’язане з читанням лекцій, проведенням семінарських занять, заліків, консультацій, екзаменів, самостійним опрацюванням студентами окремих питань із всіх основних розділів програми.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

Тема 1. Предмет філософії.

Тема 2. Формування філософських традицій.

Тема 3. Філософія Античності.

Тема 4. Філософська думка Середньовіччя та Відродження.

Тема 5. Філософія Нового Часу та Просвітництва.

Тема 6. Німецька класична філософія.

Тема 7. Сучасна західна філософія.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Тема 8. Єдність світу та багатоманітність реальності.

Тема 9. Матерія і дух. Природа.

Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ.

Тема 11. Основні проблеми гносеології.

Тема 12. Філософія свідомості.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV.

Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії.

Тема 14. Філософська антропологія.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V.

Тема 15. Філософія науки.

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема Кількість годин, відведених на:
Лекції Самостійну роботу Семінарські заняття Самостійну роботу Самостійну роботу екзамен
Змістовий модуль І.
Тема 1. Предмет філософії.
Тема 2. Формування філософських традицій.
Тема 3.Філософія Античності.
Тема 4.Філософська думка Середньовіччя та Відродження.
Тема 5.Філософія Нового часу та Просвітництва.
Тема 6.Німецька класична філософія.
Тема 7.Сучасна західна філософія. Філософія України.
Змістовий модуль II.
Тема 8.Єдність світу та багато ман-сть реальності.
Тема 9.Матерія і дух. Природа.
Тема 10.Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.
Змістовий модуль IIІ.
Тема 11.Основні
проблеми гносеології.
Тема 12.Філософія свідомості.
Змістовий модуль IV.
Тема 13.Соціальна філософія та філософія історії.
Тема 14.Філософська антропологія.
Змістовий модуль V.
Тема 15.Філософія науки.
Всього годин
Всього годин

5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ.

Змістовний модуль І.

Тема 1. Що таке філософія?Предмет філософії.

План:

1. Специфіка філософії як складової частини духовної культури людства.

2. Філософія і міфологія.

3. Світоглядна, методологічна та аксіологічна функції філософії.

4. Структура та основні частини філософії як форми наукового пізнання.

5. Диференціація наукового пізнання та зміна предмету філософії.

На самостійну роботу:

1. Світогляд та його історичні типи.

2. Філософія та світогляд.

3. Проблема виникнення філософії.

Тема 2. Формування філософських

традицій: Схід і Захід – два типи філософування. Становлення античної філософії.

План:

1. Філософія Стародавньої Індії.

2. Філософія Стародавнього Китаю.

3. Походження, особливості та періодизація античної філософії.

На самостійну роботу:

1. «Веди», їх особливості та характеристика.

2. Релігійно-ідеалістичні та стихійно-матеріалістичні ідеї в Упанішадах.

3. Етико-антропологічна філософія буддизму, її практична спрямованість.

4. Особливості давньокитайської філософії в епоху «класичних книг».

Тема 3. Філософія Античності.

План:

1. Особливості становлення античної філософії.

2. Вчення Сократа – народження філософії нового типу.

3. Вчення Платона про буття, душу, пізнання, державу.

4. Філософські ідеї Арістотеля.

На самостійну роботу:

1. Піфагор та «Піфагорійський союз».

2. Проблеми буття в філософії Давньої Греції.

3. Психологічні та гносеологічні ідеї в творах Арістотеля.

4. Вчення Платона про душу та пізнання.

Тема 4. Філософська думка Середньовіччя та Відродження.

План:

1. Історико-культурний контекст появи філософії Середньовіччя в Європі та її особливості.

2. Основні етапи розвитку філософії Середньовіччя та її головні ідеї й проблеми: а) онтологічні; б) гносеологічні (напрямки в теорії пізнання: реалізм та номіналізм); в) антропологічні.

3. Арабська середньовічна філософія.

3. Основні проблеми філософії епохи Відродження.

На самостійну роботу:

1. Аврелій Августин та його трактат «Сповідь».

2. Східна патристика: Максим Сповідник та Іоанн Дамаскін.

3. «Сума теології» Св. Томи.

4. Концепції «справедливої держави» очами утопістів.

5. Проблема поєднання філософії й теології у вченнях арабських мислителів.

Тема 5. Філософія Нового часу та Просвітництва.

План:

1. Філософія Нового часу та її орієнтація на науку.

2. Пошуки методу наукового пізнання й проблема субстанційності буття.

3. Соціальна філософія епохи Просвітництва.

На самостійну роботу:

1. Дослідно-індуктивний метод Ф. Бекона.

2. Метод «універсальної математики» Р. Декарта.

3. Філософські настанови Б. Паскаля та його афоризми.

4. Теорія держави і права в філософії епохи Просвітництва.

Тема 6. Німецька класична філософія.

План:

1. Поняття та феномен «німецької класичної філософії».

2. Загальна характеристика учень і традицій німецької класичної філософії.

3. І. Кант – основоположник німецького класичного ідеалізму: докритичний період його філософської творчості.

4. Критичний період філософської творчості І. Канта: вчення про пізнавальні здібності людини.

5. Філософські традиції Й. Фіхте та Ф. Шеллінга. «Шеллінгіанство» як філософська течія.

6. Абсолютний ідеалізм Г. Гегеля.

На самостійну роботу:

1. І. Кант про світ, пізнання, людину.

2. «Антиномії» як термін.

3. Проблема відчуження в філософії Гегеля та Л. Фейєрбаха.

4. Марксистська філософія і сучасність.

Тема 7. Сучасна західна філософія.

План:

1. Сучасна західна філософія: загальна характеристика.

2. Аналітична філософія.

3. Феноменологія та герменевтика.

4. Філософський містицизм.

5. Сучасні традиції філософії постмодерну.

На самостійну роботу:

1. Проблема людини в філософії екзистенціалізму.

2. З. Фрейд про релігію як особливу форму колективного неврозу.

3. «Надлюдина» в філософії Ф. Ніцше.

4. Ж.-П. Сартр і проблема свободи.

Змістовний модуль ІІ.

Тема 8. Єдність світу та багатоманітність реальності.

План:

1. Буття як центральна категорія сучасної філософії.

2. Різноманітні трактовки буття в історії філософії.

3. Проблема «буття» та «небуття» в історії філософської думки

4. Моністичні та плюралістичні концепції буття. Небуття – проблемність у визначенні його специфіки.

5. «Буття» та «реальність»: співвідношення понять.

На самостійну роботу:

1. Філософський сенс існування та життєві корені проблеми буття.

2. М. Гайдеггер про роль античного парменідівсткого розуміння категорії буття в контексті західної картини світу.

Тема 9. Матерія і дух. Природа.

План:

1. Поняття й терміни «матерія», «ідея», «дух».

2. Категорія «матерія». Ленінське визначення матерії. Рівні матерії.

3. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху матерії, їх взаємозв’язок.

4. Філософські уявлення про час і простір. Проблема нескінченості простору і часу в філософії і науці.

На самостійну роботу:

1. Основні підходи до розуміння матерії.

2. Смисл трансформації поняття «буття» в поняття «матерія» в діалектичному матеріалізмі.

3. Ієрархія буття. Структура матерії.

4. Поняття «субстанція»: матеріалістичні та ідеалістичні підходи.

5. Суб’єктивний простір і час людського буття.

6. Об’єктивний простір і час в науці.

Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.

План:

1. Сутність діалектики та її принципи.

2. Основні категорії діалектики.

3. Закони діалектики.

4. Діалектика та синергетика.

На самостійну роботу:

1. Самоорганізація буття, синергетика (І. Пригожин).

2. Специфіка розуміння розвитку в метафізиці, діалектиці, синергетиці.

3. Співвідношення термінів «рух», «зміна», «розвиток».

4. Метафізичні питання в історії філософії та сучасній філософії.

Змістовний модуль ІІІ.

Тема 11. Основні проблеми гносеології.

План:

1. Об’єкт та суб’єкт пізнання.

2. Багатоманітність форм пізнання, їх можливості та межі.

3. Особливості, рівні та методи наукового пізнання.

4. Проблеми істини.

5. Форми логічного (раціонального) етапу пізнання.

6. Роль відчуттів, сприйняттів та уявлень в чуттєвому пізнанні.

На самостійну роботу:

1. Пізнання як «відображення» та конструювання дійсності.

2. Концепції пізнання в історії філософії.

3. Емпіричний та теоретичний рівні дослідження. Основні форми чуттєвого досвіду та раціонального мислення, їх взаємозв’язок.

4. Методи емпіричного та теоретичного пізнання.

Тема 12. Філософія свідомості.

План:

1. Проблема свідомості в історії філософії: а) Античність – метафора свідомості. Середньовіччя – душа, дух, тіло. Новий час – самосвідомість, «cogito»; б) німецька класична філософія – активність свідомості, розсудок і розум; в) Марксизм – свідомість як відображення; г) фрейдизм – свідоме і несвідоме.

2. Проблема виникнення свідомості. Смисл проблеми свідомості та складнощі її вирішення.

3. Проблема «ідеального». «Теорія відображення» та її критика.

4. Поняття «самосвідомість». Свідомість та самосвідомість.

На самостійну роботу:

1. Індивідуальна та надіндивідуальна свідомість (суспільна свідомість, ментальність, світ над органіки).

2. Свідомість, мислення, мова та спілкування.

3. Роль самосвідомості в структурі свідомості.

4. Індивідуальний та суспільний рівні прояву самосвідомості.

Змістовний модуль ІV.

Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії.

План:

1. Поняття суспільства в філософії та соціології.

2. Основні сфери суспільного життя та способи їх організації.

3. Суспільство як цілісна система.

4. Суспільний розвиток як предмет філософського аналізу.

На самостійну роботу:

1. Філософські моделі соціальної реальності: а) ідеалістичні підходи до аналізу суспільства; б) розуміння характеру суспільного життя в історичному матеріалізмі; в) натуралістичні та органістичні концепції історичного процесу.

2. Формаційний та цивілізаційний підходи до трактовки суспільного розвитку.

3. Концепція суспільного прогресу.

Тема 14. Філософська антропологія.

План:

1. Основні проблеми антропології.

2. Філософські концепції антропосоціогенезу.

3. Людина як біопсихосоціальна істота.

4. Специфіка людського буття.

На самостійну роботу:

1. Проблема людини в історії філософії, її основні аспекти.

2. Homo Sapiens: проблема походження і сутності людської свідомості.

3. Особистісний вимір людини. Свобода та відповідальність особистості. Індивід, індивідуальність, особистість: співвідношення понять.

4. Проблеми сенсу життя людини, її смертність та безсмертя.

Змістовний модуль V.

Тема 15. Філософія науки.

План:


4948415524031793.html
4948467137289113.html
    PR.RU™